СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА АДАПТАЦІЯ. РЕКОМЕНДАЦІЇ ПЕДАГОГАМ

Особливості адаптаційного періоду учнів першого класу до навчання у школі.Рекомендації класному керівнику

(матеріал підготувала практичний психолог Плеханова Тетяна Василівна)

Учорашні дошкільники нетерпляче чекають першого вересня, мають позитивне налаштування на навчання. Бути щасливим володарем портфеля, підіймати руку на уроці, отримувати відмітки — все це як чудова гра. Та згодом може виявитися, що грати не так уже й цікаво. Але «вийти з гри», натиснути «Esc» вже неможливо

Численні обов’язки та обмеження змінюють позитивний образ школи.

Якщо дитина не справляється з психоемоційними навантаженнями, то:

·         шкільні ситуації стають джерелом стресу;

·         знижується працездатність та успішність навчання.

Настає шкільна дезадаптація, уникнути яку — першочергове завдання педагога.

Приблизно у третини учнів в перші місяці навчання спостерігають:

·         сонливість;

·         млявість;

·         часті захворювання;

·         безсоння;

·         інші психосоматичні симптоми.

У чому особливості адаптації першокласників

 Адаптацію інколи розуміють як процес пристосування. Проте адаптація не лише звикання до чогось. Це здатність розвиватися в тому середовищі, в яке потрапив. Тобто в ситуації шкільного навчання дітям важливо:

а) залишитися самими собою;

б) зберегти родинні цінності, поєднавши їх із новими, що формуються внаслідок нових соціальних контактів.

Гармонійно вбудований у структуру особистості новий досвід даватиме дитині ресурс для подолання складних ситуацій шкільного життя.

Який «YouTube» перед очима першокласника

Вчитель, який працює з першокласником, має враховувати основні характеристики адаптації, коли:

1.    Відбувається перетворення з дошкільника на учня:

·         зміна соціальної позиції — це своєрідний кар’єрний зріст для дитини дитина отримує «посадові інструкції»: – приходити вчасно в школу – бути уважною та дисциплінованою тощо.

2.    Змінюється провідна діяльність:

·         відтепер на основну — навчальну — діяльність необхідні вольові зусилля (яких не потребує гра, основний вид діяльності дошкільника).

3.    Оновлюється соціальне оточення:

·         учень від початку вибудовує певну систему взаємин з учителем та однолітками;

·          може стати лідером чи аутсайдером, активним або пасивним членом колективу.

4.    Обмежується рухова активність:

·         для цього також потрібні неабиякі зусилля від учорашнього дошкільника, особливо останнім часом, коли тенденція до гіперрухливості в дітей значно зростає.

Три рівні адаптації

Високий:

·         діти швидко встановлюють соціальні контакти ;

·         виконання шкільних вимог не викликає видимої напруги;

·         труднощі мають тимчасовий характер і минають протягом перших двох місяців

Середній:

·         діти достатньо довго не приймають шкільне середовище — процес навчання, необхідність спілкуватися з учителем, однолітками;

·         можуть бути труднощі в засвоєнні навчального матеріалу, але в цілому, завдяки правильному педагогічному підходу, адаптуються протягом першого півріччя.

«Група ризику»:

·         адаптація відбувається з труднощами, реакції дитини неадекватні вимогам протягом тривалого часу;

·         є значні труднощі із засвоєнням програми;

·         поведінка часто провокує скарги вчителів

·         стійкий неуспіх у навчанні та неконструктивний контакт із педагогом провокують відчуження й серед однолітків

Найшвидша адаптація — протягом місяця. Але це найвдаліший випадок. Деколи такий процес затягується до півроку, а то й довше.

Поради психолога вчителю з метою створення умов успішної адаптації першокласників до школи

• Уникайте авторитарного стилю педагогічної діяльності.

• На уроці вчитель обов’язково повинен використовувати слова підтримки для забезпечення позитивної атмосфери:

• Оцінюйте ситуацію, вчинок, а не саму дитину.

• Порівнюйте результати роботи учня тільки з її власними досягненнями, а не з досягненнями інших дітей.

• Треба чесно і терпляче відповідати на всі запитання дитини.

• У кожної дитини свій темперамент, свої потреби, інтереси, симпатії та антипатії. Поважайте її неповторність, індивідуальність.

• Забезпечуйте дитині широкі можливості користування кожним із 5 відчуттів: вона повинна бачити, слухати, торкати руками, коштувати на смак і відчувати різноманітні елементи навколишнього світу.

• Підтримуйте в дитині почуття власної гідності й позитивного образу «Я».

• Розвивайте уміння слухати.

• Розвивайте довільні зусилля у школяра, оскільки навчальна діяльність вимагає саме довільної уваги та пам’яті.

• Будьте зразком для дитини, слідкуйте за своєю мовою, мімікою, поведінкою вцілому.

• Ставте конкретні вимоги, даючи при цьому конкретні пояснення.

• Обговорюйте з учнями не лише, що не можна робити в школі, а й обов’язково, що можна. Це допоможе дитині усвідомити свої права та обов’язки.

• Створюйте сприятливі умови , для того, щоб учень зайняв певну позицію серед однолітків, а не перетворився на аутсайдера. Згуртовуйте першокласників.

• Формуйте адекватну самооцінку.

• Формуйте навички пошуку соціальної підтримки (уміння просити про допомогу та виражати вдячність).

• Пам’ятайте: підвищення голосу, суворе покарання в адаптаційний період є найнегативнішим методом.

• Заохочуйте гарну поведінку.

• Під час уроків до мінімуму обмежуйте  чинники, які відволікають.

• Постійно використовуйте на уроці ігрові види діяльності.

• Для успішної адаптації варто проводити різні розвивальні вправи, які допоможуть дітям швидше познайомитися один з одним, знімуть психологічне навантаження.

«Давай спробуємо ще раз».

«У мене теж не одразу все виходило».

«Я впевнена, що ти зможеш».

«Разом ми зможемо».

«Мені подобається те, що ти зробив».

«Ти молодець».

П'ятикласники - НУШівці та їх успішна адаптація до основної школи

               (матеріал підготувала практичний психолог Плеханова Тетяна Василівна)

Із перших днів класний керівник має дотримуватись правила: ВЗАЄМНЕ ПІЗНАННЯ - ЦЕ ПОЧАТОК ЗГУРТОВАНОСТІ.

Адаптація - процес пристосування до нових умов чи вимог середовища, результатом якої має бути пристосування, що є показником життєвої компетентності індивіда.
        У 5-му класі діти переходять до нової системи навчання: «класний керівник – учителі-предметники», уроки проходять у різних кабінетах. Інколи діти навіть змінюють школу, у них з’являються нові однокласники.
         Більшість дітей переживає цю подію як важливий крок у своєму житті. Деякі пишаються тим, що вони подорослішали, інші мріють розпочати «нове життя».
Незважаючи на таку гадану дорослість, п'ятикласник потребує ненав'язливого контролю, підтримки та допомоги, оскільки не завжди може сам зорієнтуватися в нових вимогах шкільного життя.
Адаптація дитини до навчання у середній ланці школи відбувається не одразу. Це досить довгий процес, пов’язаний зі значними проблемами як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру.
Саме класний керівник, як справжня «класна мама», має  допомогти дітям адаптуватись до середньої школи.
 Психологічні особливості молодшого підліткового віку.·                    Набуття почуття дорослості, прагнення відмежуватися від усього підкреслено дитячого - основна характеристика молодшого підлітка.
·                    Пошук власної унікальності, пізнання власного «Я».
·                    Заміна провідного виду діяльності -  навчальної  на спілкування - «Пізнання іншого, схожого на мене, дає можливість як у дзеркалі побачити і зрозуміти власне Я».
·                    Висока розумова активність здатна розвиватися тільки в діяльності, що викликає позитивні емоції, відсутність адаптації до невдач, статусу «гіршого». Успіх (неуспіх) суттєво впливає на мотивацію навчання.
·                    Фізіологічні особливості пубертатного віку визначають крайню емоційну нестабільність підлітка.
·                    Поява потреби  у гідному становищі в колективі однолітків, в сім'ї; підвищений інтерес до питання про «співвідношенні сил» у класі; прагнення уникнути ізоляції, обзавестися вірним другом.
·                    Підвищена стомлюваність.
·                    Відсутність авторитету віку; переоцінка своїх можливостей, реалізація яких передбачається у віддаленому майбутньому.
·                    Відраза до необґрунтованих заборон; сприйнятливість до промахів учителів.
·                    Вимогливість до відповідності слова і діла; підвищений інтерес до спорту.
Процес проходження адаптації має кілька етапів.  Психологічні та психофізіологічні дослідження свідчать, що на початку навчання у 5 класі всі системи організму школяра можуть бурхливо реагувати у відповідь на комплекс нових впливів і змінених умов, у цей час можливе загострення хронічних соматичних хвороб, прояви функціональних відхилень.
Часто відзначають зростання тривожності, емоційної нестійкості, невпевненості у собі, поведінкові розлади, дратівливість, агресивність, надмірна розкутість, неорганізованість,  поведінка «Я-протистую!».На наступних етапах адаптаційного процесу, як правило, наступає спочатку нестійке, а потім відносно стійке пристосування до нових умов і вимог, пошук і визначення найоптимальніших варіантів реагування на навантаження, зменшення напруги всіх систем.Рекомендації класному керівнику5-го класу щодо успішної адаптації учнів до навчання у середній школі:·         проявляти доброзичливе ставлення, підтримку;
·         реалізовувати демократичний стиль керівництва;
·         не висувати на початку року великих вимог до дітей, пам’ятати різницю між п’ятикласниками та іншими учнями середньої школи;
·         намагатись, щоб класні години викликали в учнів позитивні емоції;
·         орієнтувати дітей на вироблення об’єктивних критеріїв успішності і неуспішності, прагнення перевірити свої можливості і знаходити (за допомогою дорослих) шляхи подальшого їх розвитку і вдосконалення;
·         допомогти учням із низьким соціальним статусом в класному колективі відчути себе потрібними і важливими у класі;
·         проводити відповідні класні години для покращення неформальних відносин між дітьми з використанням активних форм роботи;
·         залучати до позакласної роботи, групових заходів, щоб вони більше спілкувалися;
·         звертати увагу учнів на успіхи однокласників у тому, що в них виходить. Перейшовши до п’ятого класу, найскладнішим для школяра виявляється адаптування до нового простору, нових учителів, навчальних предметів, класного керівника.Завдання класного керівника полягає в забезпеченні орієнтації дітей у новому просторі. У цьому допоможе:
ü  «Путівник п’ятикласника».
ü  Година спілкування «Презентація вчителів».
ü  Фотовиставка «Знайомтеся, ваші вчителі».
ü  Виготовте скриньку питань і закріпіть її у класному куточку (учням слід пояснити, що вони письмово можуть поставити питання зробивши примітку, яку відповідь хочуть отримати: письмову чи усну).
ü  Проведіть інтерв’ю з дітьми.
ü  Проведіть анкетування направлене на рівень взаємозв’язку  дитини і родини, як серед батьків так і серед учнів (за анкетами слід звернутись до практичного психолога закладу).
ü  Розкажіть про себе, розпитайте дітей про коло їх інтересів.
ü  Проведіть «Годину знайомства» зручно розмістивши дітей по колу
ü  Затвердьте правила-закони «Кодекс законів класу» і розмістіть їх у класному куточку.
ü  Щоб розвинути взаємодопомогу, дружбу дітей у класі, рекомендується підтримувати учнів, які відстають в навчанні, учнів, які захворіли, адже хворому буде приємно отримати від однокласників листа з побажаннями найскорішого одужання.
ü  Анкетування, діалоги, бесіди, колективна робота з підготовки до свят, проведення заходів, виготовлення газет, емблем класу тощо - все це сприятиме згуртованості колективу.

Адаптація учнів 10 класу 

до профільного навчання

               (матеріал підготувала практичний психолог Плеханова Тетяна Василівна)

Для сучасного учня десятого класу, який знаходиться в умовах оновлення змісту освіти, важливою проблемою є соціально-психологічна адаптація до нової ситуації навчання. В першу чергу це адаптація до нового класного колективу (зливання класів, чи перехід з одного класу в другий, або школи), адаптація до збільшення шкільного навантаження з окремого профілю до нових вимог вчителів.

Мета класного керівника під час адаптаційного періоду учнів 10 класів до умов профільного навчання — допомогти учням швидше познайомитися одне з одним, з новими вчителями та з новою навчальною

ситуацією.

У юності особливо зростає необхідність у визнанні та захищеності, як ніколи стають актуальними потреби в спілкуванні й одночасно у відособленні. Спілкуючись один з одним, юнаки відчувають необхідність знайти своє «Я», зрозуміти свої життєві перспективи. Тому через весь адаптаційний період проходить ідея самопізнання і самовизначення в життєвих цінностях, в уявленні образу «Я» як власними очима, так і очима інших. Тому варто навчати учнів відповідного віку засобів самопізнання, самосприйняття і саморозвитку в контексті взаємодії з оточуючими людьми і в умовах культурних, соціальних, економічних реалій суспільства.

Важливо:

- Будуйте навчальний процес так, щоб учні сприймали профільне навчання як

можливий у майбутньому вид діяльності.

- Щоб допомогти учням краще познайомитись один з одним, або щоб змінити

статус «неприйнятих» до колективу, плануйте урочну та позаурочну діяльність

учнів у динамічних групах, застосовуйте інтерактивні методи взаємодії,

заохочуйте учнів до участі у всіх заходах класного керівника та вчителів-

предметників.

- Переконуйте, що успішність навчання залежить лише від самих учнів, їх

готовності брати на себе відповідальність за своє майбутнє.

- Організовуйте спільні завдання для хлопців та дівчат, щоб вони мали змогу

пізнавати особливості протилежної статті та набувати досвіду статево-рольової

взаємодії.

- Для підвищення згуртованості класу, формування навичок групової взаємодії,

пропонуйте учням розв’язувати спільно проблемні ситуації та обов’язково

аналізувати результати своєї роботи, визначати причини невдач та успіхів.

- Мало бажаних учнів залучайте до різних заходів, що проводяться у школі,

підкреслюйте їх достоїнства перед класом, хваліть за найменші успіхи.

- Порівнюйте роботу учня з його попередніми роботами, а не з роботами інших.

- Уникайте критики учнів при свідках.

- Дозволяйте учневі самостійно оцінювати свою поведінку та її наслідки.

- Не наполягайте на відповідях біля дошки тих учнів, які виявляють

тривожність. Краще об’єднуйте їх у групи.

- Надавайте можливість учням висловлювати свої думки, формуючи їх

індивідуальність та впевненість.

- Проводьте класні виховні години, на яких: навчайте самоаналізу,

самопізнанню, самокритики;

- Розвивайте комунікативні здібності учнів: навчайте культури поводження у

колективі; здійснюйте гендерне виховання, здійснюйте профорієнтаційну

діяльність; виховуйте такі якості як толерантність, відповідальність,

самостійність.

 

  Про ознаки успішної адаптації учнів 10-х класів свідчить:

- успішність у навчанні;

- налагодженість комунікації з  однокласниками та вчителями-

предметниками;

- високий рівень мотивації до навчання;

- самоорганізація, зокрема вміння правильно визначати час

на розв’язання завдань;

- виконання домашніх завдань;

- участь у роботі органів учнівського самоврядування, у позакласних

та позашкільних заходах;

- звернення по допомогу до вчителів (за потреби);

- позитивний настрій.

НОВИЙ УЧЕНЬ У КЛАСІ: 10 ПОРАД ДЛЯ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА/ВЧИТЕЛЯ, 

ЯК ПОЛЕГШИТИ АДАПТАЦІЮ ДИТИНИ

НЕ ЗАВЖДИ ДОСТАТНЬО ПРОСТО ПОПРОСИТИ НОВОГО УЧНЯ В КЛАСІ РОЗПОВІСТИ ПРО СЕБЕ ДЕКІЛЬКА СЛІВ. ВЧИТЕЛЬ МАЄ ЗАСТОСУВАТИ ДЕЯКІ ПРИЙОМИ, ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ ДИТИНІ ЛЕГШЕ ВЛИТИСЯ В КОЛЕКТИВ.

НОВИЙ КОЛЕКТИВ – ЦЕ ЗАВЖДИ СТРЕС ДЛЯ ДИТИНИ. І ВАРТО РОЗУМІТИ, ЩО КОЛИ ПРИХОДИТЬ НОВИЙ УЧЕНЬ, ТО ВСЯ СИСТЕМА БУДЕ ЗМІНЮВАТИСЯ.

ЧОГО НЕ ВАРТО РОБИТИ ВЧИТЕЛЮ:

• ПРОСИТИ РОЗКАЗАТИ ЩОСЬ ПРО СЕБЕ

ВЧИТЕЛЮ КРАЩЕ ЗУСТРІТИСЯ З ДИТИНОЮ ТА ЇЇ БАТЬКАМИ ЗАЗДАЛЕГІДЬ І РОЗПИТАТИ ПРО ЗАЦІКАВЛЕННЯ НОВОГО УЧНЯ (УЧЕНИЦІ). ПОТІМ ЗАПИТАТИ: “КОЛИ МИ ЗАЙДЕМО ДО КЛАСУ, ХОЧЕШ ПРО СЕБЕ РОЗКАЗАТИ ЧИ Я РОЗКАЖУ ТЕ, ЩО ЗНАЮ?”. І РОЗПОВІДАТИ ПРО ДИТИН ВАРТО, КОЛИ ВОНА ЗАХОДИТЬ ДО КЛАСУ, БО ТОДІ ВСІ ЗВЕРТАЮТЬ НА НЕЇ УВАГУ.

• ЗВЕРТАТИ ЗАЙВУ УВАГУ, НАВІТЬ ЯКЩО ХОЧЕТЬСЯ ПІДКРЕСЛИТИ ПЕРЕВАГИ

НАПРИКЛАД, ЯКЩО ХТОСЬ НЕ МОЖЕ РОЗВ’ЯЗАТИ ЗАДАЧУ, А НОВЕНЬКИЙ ЗРОБИВ ЦЕ, НЕ МОЖНА КАЗАТИ: “ВІН НЕЩОДАВНО ПРИЙШОВ, А ВЖЕ ТАК ДОБРЕ РОЗВ’ЯЗУЄ ЗАДАЧІ З НОВОЇ ТЕМИ. БУДЬТЕ, ЯК ВІН”. НЕ МОЖНА ПРОТИСТАВЛЯТИ НОВЕНЬКОГО КЛАСУ. ТРЕБА ШУКАТИ СПІЛЬНЕ.

• ОДРАЗУ ВИКЛИКАТИ ДО ДОШКИ

НАВІТЬ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ЛЕГКОГО ЗАВДАННЯ. АДЖЕ ЗВІДКИ ВЧИТЕЛЬ ЗНАЄ, ЩО ДИТИНА НЕ РОЗГУБИТЬСЯ У СТРЕСОВІЙ СИТУАЦІЇ?

ВЧИТЕЛЬ МАЄ ДАТИ КІЛЬКА ТИЖНІВ ДИТИНІ НА АДАПТАЦІЮ. НОРМАЛЬНО, КОЛИ ДИТИНА В ПЕРШИЙ ПЕРІОД НІЯК СЕБЕ НЕ ПРОЯВЛЯЄ, ТРИМАЄТЬСЯ ОСТОРОНЬ І ХОЧЕ ЗАЛИШАТИСЯ НЕПОМІТНОЮ.

• КАЗАТИ, З КИМ ДРУЖИТИ, А З КИМ – НІ

ВЧИТЕЛЮ ХОЧЕТЬСЯ ВБЕРЕГТИ НОВАЧКА ВІД ТРУДНОЩІВ І ПОРАДИТИ ЙОМУ ДРУЖИТИ З НАЙКРАЩИМИ. АЛЕ ЦЕ НЕ ДУЖЕ КОНСТРУКТИВНА ПОРАДА. ДИТИНА САМА МАЄ ВИБРАТИ, ЯК І ЇЇ ВИБЕРУТЬ.

ПОРАДИ КЛАСНОМУ КЕРІВНИКУ, ЯК ПОЛЕГШИТИ АДАПТАЦІЮ НОВОГО УЧНЯ

1.     ЦІКАВТЕСЯ. ЗАПИТАЙТЕ, ЧИМ ЦІКАВИТЬСЯ ДИТИНА, ЯКА ЧАСТИНА ШКІЛЬНОГО ДНЯ ЇЙ ПОДОБАЄТЬСЯ НАЙБІЛЬШЕ І ПРЕДСТАВТЕ ДИТИНУ ОДНОКЛАСНИКАМ, ЯКІ МАЮТЬ СХОЖІ ВПОДОБАННЯ.

2.     ПОКАЖІТЬ НОВОМУ УЧНЮ ШКОЛУ: СКАЖІТЬ, ДЕ РОЗМІЩЕНІ ГАРДЕРОБ, ВБИРАЛЬНЯ, КАБІНЕТ МЕДПРАЦІВНИКА Й ДИРЕКТОРА ТА ІНШІ ВАЖЛИВІ МІСЦЯ. ЦЕ ДОДАСТЬ ЛЕГКОСТІ НОВАЧКУ, А ВАМ – МОЖЛИВІСТЬ ДЛЯ БЛИЖЧОГО ЗНАЙОМСТВА.

3.     ЗАЛУЧІТЬ ІНШИХ УЧНІВ ДО ІНТЕГРАЦІЇ. ЯКЩО У ВАС У КЛАСІ Є ІМЕННІ РЕЧІ (ПАПКИ, ФОТОГРАФІЇ З ПІДПИСАМИ), ПОПРОСІТЬ УЧНІВ ДОПОМОГТИ ДОДАТИ ІМ’Я НОВАЧКА У ВСІ ТАКІ МІСЦЯ. Є СПІЛЬНА ГРУППА КЛАСНОГО КЕРІВНИКА ТА УЧНІВ КЛАСУ У VIBER, TELEGRAM І Т.Д, ОБОВ’ЯЗКОВО ДОДАЙТЕ ДО НЕЇ НОВАЧКА.

4.     ОЗНАЙОМТЕ З ПРАВИЛАМИ. РОЗКАЖІТЬ НОВОМУ УЧНЮ ПРО ВСІ ВІЗУАЛЬНІ СИГНАЛИ, ЯКІ ВИ ВИКОРИСТОВУЄТЕ В КЛАСІ.

5.     ОПИШІТЬ СВОЇ ОЧІКУВАННЯ Й ПОЧУТТЯ. КОЖЕН МАЄ В ЖИТТІ ІСТОРІЮ, КОЛИ ПОЧУВАВСЯ НОВЕНЬКИМ. ПОСТАВТЕ СОБІ ЗАПИТАННЯ: “ЯКЩО Я БУВ БИ НОВЕНЬКИМ В КЛАСІ, ЩО Б Я ХОТІВ ДІЗНАТИСЯ ПРО ПРАВИЛА ШКОЛИ І КЛАСУ, ІСТОРІЮ, ЯКІ Б ДОПОМОГЛИ МЕНІ ПОЧУВАТИСЯ ЛЕГШЕ”.

6. ЗІГРАЙТЕ З УЧНЯМИ КЛАСУ ТА НОВЕНЬКИМ УЧНЕМ В «ДЖЕНГУ». СКЛАДІТЬ ЗАПИТАННЯ (НАПРИКЛАД, ПРО ВПОДОБАННЯ, ПОЗИТИВНІ ВІДЧУТТЯ) ТА ПРОНУМЕРУЙТЕ ЇХ. ТАК САМО ПРОНУМЕРУЙТЕ БРУСКИ ДЖЕНГИ. ВИТЯГУЮЧИ БРУСКИ, УЧНІ БУДУТЬ ВІДПОВІДАТИ НА ЗАПИТАННЯ І КРАЩЕ ПІЗНАВАТИ ОДНЕ ОДНОГО.

7.     ОДНОКЛАСНИК-ПОМІЧНИК. ЯКЩО Є МОЖЛИВІСТЬ – ПОСАДІТЬ НОВОГО УЧНЯ З ТИМ, ХТО ДОПОМОЖЕ ЙОМУ АДАПТУВАТИСЯ. ТОЖ, ЯКЩО ДОБРЕ ПІДІБРАТИ НАПАРНИКА, ТО НОВИЙ УЧЕНЬ ШВИДКО ПОЧУВАТИМЕТЬСЯ В НОВІЙ ШКОЛІ КОМФОРТНО.

8.     ДАЙТЕ ЗАВДАННЯ. ПОПРОСІТЬ НОВОГО УЧНЯ ДОПОМОГТИ З РОБОТОЮ В КЛАСІ. ЦЕ ДОПОМОЖЕ ВІДВОЛІКТИСЯ, А ЗАОДНО – ДОДАСТЬ ВІДЧУТТЯ ВЛАСНОЇ ЦІННОСТІ. НАПРИКЛАД, НОВАЧОК МОЖЕ ДОПОМОГТИ РОЗДАТИ ОБЛАДНАННЯ ЧИ ЗІБРАТИ РОБОТИ.

9.     ПАМ’ЯТАЙТЕ ПРО БАТЬКІВ. ПЕРЕКОНАЙТЕСЯ, ЩО СІМ’Я НОВОГО УЧНЯ ОТРИМАЛА ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ, ЯКОЮ ВИ ВЖЕ ДІЛИЛИСЯ ІЗ СІМ’ЯМИ ІНШИХ УЧНІВ.

10.      «ЛИСТ БАТЬКАМ». ПІСЛЯ ПЕРШОГО ДНЯ НОВАЧКА У ВАШОМУ КЛАСІ, ЗАТЕЛЕФОНУЙТЕ ЙОГО БАТЬКАМ ТА РОЗКАЖІТЬ ПРО ПЕРШИЙ ДЕНЬ ЇХ ДИТИНИ У ШКОЛІ. ДЗВІНОК ПОКАЖЕ БАТЬКАМ, ЩО ДИТИНА ПІД НАГЛЯДОМ, А КЛАСНИЙ КЕРІВНИК РОБИТЬ УСЕ ВІД нього МОЖЛИВЕ, ДЛЯ ТОГО, ЩОБ НОВИЙ УЧЕНЬ ПОЧУВАВСЯ У НОВОМУ КОЛЕКТИВІ КОМФОРТНО.